Великий піст, вівторок 5-го тижня – Чис 21:4-9, Ів 8:21-30
Змія в пустелі – втілення смерті та моторошне нагадування про гріх. Проте, в її історії криється глибока трансформація. Замість того, щоб занурюватися у відчай, ми знаходимо маяк надії. Ті, хто дивився на змію, були врятовані, і та сама обіцянка резонує в словах Христа: «Якщо ви не повірите, що Я є, то помрете в гріхах ваших». Він сміливо проголошує: «Коли ж піднесете Сина Людського…»
У розмові з Никодимом Ісус проводить паралель: «Як Мойсей підняв змію в пустелі, так має бути піднесений і Син Людський, щоб кожен, хто вірить у Нього, мав життя вічне». Намір Бога зрозумілий – Він послав Сина не судити, а спасти нас від гріхів.
Наша потреба в порятунку очевидна, і в нашій боротьбі ми повинні дивитися на Хрест з непохитною надією та вдячністю. Саме там ми знаходимо найбільше джерело життя.
Для роздумів:
Коли я дивлюся на Хрест, чи бачу я любов чи суд? Чи відкритий я до істини, що жоден гріх не є надто великим для Його зцілюючих обіймів?
Дізнайтеся більше від Infinity
Підпишіться, щоб отримувати останні публікації на вашу електронну пошту.
