Поки ми туди не дістанемося

Свято Святого апостола Матвія – Еф 4:1-7,11-13; Псалом 18:2-5; Матвія 9:9-13

У шедеврі Караваджо «Покликання Святого Матвія» збирач податків дивиться на свої монети. Багато хто бачить тут жадібність. Але чи це так?

До дев'ятого розділу Євангелія від Матвія слава Ісуса вже стрімко зростала. Матвій, безсумнівно, чув про чудеса. Зустрівши Господа, чи справді він відчув жадібність – чи це був раптовий, пронизливий сором? Можливо, ми свідки перших тихих порухів покаяння.

Ми часто ловимо людей у їхньому минулому, бачачи лише їхні слабкості. Але Ісус бачить наш вічний потенціал. Він їсть з грішниками не для того, щоб схвалювати гріх, а щоб трансформувати його, ведучи нас до:

• Єдності у вірі

• Справжнього покаяння

• «Повноти Христа»

На Месі ми дякуємо Богу за те, що Він вважає нас гідними стояти в Його присутності. Він бачить, ким ми можемо стати через Його благодать.

Господи Ісусе, дозволь мені йти за Тобою, як Матвій – без розрахунків, але охоплений палким бажанням залишатися з Тобою. Амінь.