Коли я перестаю бачити, це не означає, що воно перестає існувати. Ахав не зробив нічого поганого. Він дувся, заплющив очі й чекав, поки інші зроблять це за нього.
Понеділок 11-го тижня – 1 Царів 21:1-26; Пс 50:3-6,11,16; Матвія 5:38-42
Два читання, три образи.
Перший — цар Ахав, якому Навот не хотів продавати свою виноградню. Гіркий і ображений, «він ліг у своєму ліжку, відвернув обличчя і не хотів їсти». Але коли Єзавель влаштувала так, щоб Навота закидали камінням під фальшивим приводом, «Ахав устав, щоб піти до виноградні Навота єзреелітянина, щоб заволодіти нею». Слабкий, безхребетний егоїст. У цьому образі, ймовірно, впізнають себе ті, хто вважає, що їм все належить, і дується, коли все йде інакше. І їм байдуже, яку ціну заплатить хтось інший за їхні примхи.
Другий образ — його дружина, Єзавель. Готова зробити все, щоб здійснити свій план. Навіть убити, щоб покращити настрій свого чоловіка, що дується. Але не з любові, звичайно, а лише з розрахунку. Влада її чоловіка, зрештою, була і її владою. У цьому образі, ймовірно, впізнають себе ті, хто, щоб зміцнити власну позицію, виконує будь-яку, навіть найаморальнішу, забаганку свого начальника.
Третій образ — це ідеал, який ставить перед нами Ісус: людина, яка перед обличчям зла готова скоріше втратити — підставити іншу щоку, віддати свою верхню одежу, пройти зайвий шлях — ніж сприяти ескалації конфлікту. Безпорадний підкаблучник? Проте через свою праведність, велику перед Богом.
Виникає запитання: в якому образі я бачу себе найбільше?
Дізнайтеся більше від Infinity
Підпишіться, щоб отримувати останні публікації на вашу електронну пошту.
