Урочистість Святого Колумба – Марка 10:17-30
Яка кінцева мета нашої віри? Вона неймовірно проста: вічність із Богом. Усе, що ми робимо тут – таїнства, що наповнюють нас благодаттю, заповіді, що скеровують нас, наші вчинки милосердя – усе це дороговкази на шляху додому, до Нього. Якщо не тримати цю кінцеву мету в полі зору, наші зусилля можуть почати здаватися просто черговим проєктом самовдосконалення.
Ми бачимо це в євангельській історії про багатого юнака. Він був так близько до істини, але пішов геть сумний, не в змозі відпустити свої прив'язаності. Але що він забрав із собою? Незабутній погляд Ісуса, що дивився на нього з любов'ю.
Цей погляд призначений і для нас. Це світло, яке залишається, навіть коли ми загублені в смутку наших власних прив'язаностей. Це неспокійний поклик у наших серцях, невпинна надія, що ми можемо повернутися і знову запитати, що є найважливішим.
Господи Ісусе, коли я збиваюся зі шляху, поглянь на мене тим самим поглядом любові. Нехай Твій погляд буде благодаттю, яка допоможе мені знайти дорогу назад, відкинути свої ілюзії та прагнути лише бути з Тобою навіки. Амінь.
Дізнайтеся більше від Infinity
Підпишіться, щоб отримувати останні публікації на вашу електронну пошту.
