П’ятниця 5-го тижня – 1 Царів 11:29-32,12:19; Марка 7:31-37
«Жоден добрий вчинок не залишається безкарним!» – Я часто повторюю це прислів’я, нагадуючи собі, що іноді робити правильні речі може здаватися неймовірно невдячним. Скільки разів ми дивувалися, чи справді чесність, доброта чи сміливий вчинок добра варті зусиль?
Однак, навіть коли Ісус стикався з осудом за Свої добрі вчинки, запитуючи: «За який із цих вчинків ви мене каменуєте?» (Івана 10:32), Він залишався непохитним у Своїй місії. Його чесність і співчуття не здобули Йому миттєвого схвалення, але вони трансформували серця та підтвердили божественну любов. Коли Він відійшов до Йордану, знаючи про майбутні випробування, ми бачимо глибоке свідчення сили віри.
У світі, який часто вимагає миттєвого задоволення, ми можемо відчувати розчарування. Чи можемо ми витримати страждання, протистояти спокусі помсти та обрати прощення? Пророк Ісая нагадує нам: «Він побачить плід праці душі Своєї й насититься» (Ісая 53:10-11). Ця обіцянка заохочує нас довіряти, що Бог може створити красу з наших труднощів.
Отже, чи вірите ви в Бога, який ніколи вас не залишає? Прийміть свої маленькі добрі вчинки, бо вони відлунюють у вічності, створюючи дива, яких ми, можливо, ніколи не побачимо.
Дізнайтеся більше від Infinity
Підпишіться, щоб отримувати останні публікації на вашу електронну пошту.
