Марні зусилля?

Тиждень 18, Рік А – Іс 55:1-3; Пс 144:8-9,15-18; Рим 8:35,37-39; Матвія 14:13-21

Ісус міг би вгамувати голод натовпу одним словом. Тож навіщо весь цей клопіт? Навіщо роздача, кошики та залишки?

Дивлячись на історію спасіння, стає зрозуміло: Бог любить залучати нас до Своєї праці. Він не потребує нашої допомоги, але глибоко бажає її.

Уявіть, як малюк «допомагає» батькові ремонтувати велосипед. Дитина, ймовірно, заважатиме, і робота займе вдвічі більше часу! Але люблячий батько не відганяє її. Він дозволяє тримати гайковий ключ, бо зв’язок важливіший за час. Він хоче побачити цю горду, сяючу посмішку, коли робота буде завершена разом.

Наш Господь ставиться до нас із таким самим батьківським серцем. Наш внесок — наші «хліби та риби» — може здаватися незначним, але Він просить його.

• Запропонуйте те, що маєте: навіть якщо це здається незначним.
  
• Довіртеся примноженню: Він бере наше маленьке «так» і перетворює його на достаток.
  

Він шукає не досконалості; Він шукає Своїх дітей. Сьогодні дайте Йому своє мале, і спостерігайте, як Він робить усе.