Чому я . . . ?

Третя п’ятниця Великодня – Дії 9:1-20; Івана 6:52-59

Я вперше глибоко зворушився наверненням Святого Павла під час вивчення Біблії, коли служив на флоті. Тоді я ще не знав Mystici Corporis Christi (1943, Пій XII) чи вчення Церкви про Тіло Христове. Але одне запитання залишилося зі мною: чому Ісус сказав: «Чого ти Мене переслідуєш», а не «Моїх учнів»? Адже саме учнів атакували. Тоді я зрозумів: Христос так досконало любить Свою Церкву, що ототожнює Себе з нею.

Пізніше я почав розуміти, чому Святий Павло так часто говорить про Тіло Христове. Істина вражає: «Ви є Тіло Христове». Ця ж істина має і Євхаристійне значення. Чому ми повинні приймати Його? Тому що це стосується життя: Його життя в нас, тут і зараз, і життя вічного.

Святе Причастя — це той священний момент, коли, єднаючись з Ісусом, ми стаємо живим даром для Отця. Тоді ми можемо сказати разом зі Святим Павлом: «Уже не я живу, але живе в мені Христос». Після Святого Причастя ми справді стаємо живими скиніями — храмами, де перебуває Бог.

І це одна з найбільших радостей християнства: що слабкі, грішні люди, Божою благодаттю, стають Його обраним житлом, для Його слави. Алилуя!