І наші серця холодні, як лід

13-й тиждень, середа – Амоса 5:14-15,21-24; Пс 49; Мт 8:28-34

«Відійміть від Мене шум ваших пісень» (Амоса 5:23). Це сильні та тверезі слова. Через пророка Амоса Бог говорить до Свого вибраного народу з болючою ясністю: їхнє поклоніння лунало, але їхнє життя не було Йому до вподоби. Вони прославляли устами, але зазнавали невдачі у справедливості та доброті.

Це попередження стосується і нас. Ми можемо мати красиві літургії, зворушливі гімни та благоговійні церемонії. Ми можемо наповнити церкву музикою і все ж пропустити суть поклоніння, якщо наше життя не торкається милосердя, істини та співчуття. Яка цінність зовнішньої похвали, якщо я не йду, любячи те, що добре, гідне похвали та до вподоби Богові? Що означає моя пісня, якщо через мить я дозволяю гріху рости в моєму серці?

Амос дає відповідь: «Шукайте добра, а не зла, щоб ви жили; і так Господь, Бог Саваот, буде з вами» (Амоса 5:14). Справжнє поклоніння не закінчується останнім гімном. Воно триває у виборах, які ми робимо, у справедливості, яку ми практикуємо, і в любові, яку ми виявляємо.

Господи, залишайся з нами. Очисти наше поклоніння, перетворюючи наші серця. Амінь.