Субота восьмого тижня – Юди 1:17,20-25; Марка 11:27-33
Не кожне запитання заслуговує на відповідь.
Хоча й правда, що жодне запитання саме по собі не є дурним, деякі ставляться не для того, щоб відкрити істину, а щоб заманити, викрити або поранити. Це ті запитання, які прагнуть втрутитися туди, куди не мають права, розкрити таємниці або підживити гординю, а не розуміння.
Проте ті самі слова, сказані з іншим серцем, можуть стати дверима до благодаті. Запитання, поставлене зі смиренням, може запросити іншу людину поділитися своєю історією, бути побаченою та любимою. Різниця полягає не в самому запитанні, а в дусі, що стоїть за ним.
Ознакою мудрості є вміння розрізняти, коли говорити, а коли мовчати.
Нехай ми зростатимемо в цьому святому розрізненні – щоб наші слова будували, а не руйнували, і наші запитання ставали знаряддям істини та милосердя.
Боже, пошли Свого ангела охороняти мої думки та слова від усякої неправди, обману та несправедливості. Нехай мій язик буде проповідником істини, а мої запитання – шляхом до Твого світла. Амінь.
Дізнайтеся більше від Infinity
Підпишіться, щоб отримувати останні публікації на вашу електронну пошту.
