П’ятниця 14-го тижня – Іс 6:1-8; Пс 92(93):1-2; Мт 10:24-33
У нашому духовному житті легко сплутати звичне з найважливішим. Ми можемо так міцно чіплятися за дитячі молитви чи давні звичаї, що наша віра, яка мала б бути яскравою подорожжю, ризикує перетворитися на застій. Наші улюблені традиції — це прекрасні дари, але вони мають бути вікнами до Бога, а не стінами, що блокують Його нові запрошення.
Нехай нас не бентежить, коли Святий Дух говорить новими способами. Господь не обмежений минулим; Він постійно вливає нове вино Своєї благодаті у світ. Наша основна віра – Завіт, Заповіді, Символ віри – це непохитна основа. На цьому камені нам дається свобода та мужність приймати нову Божу дію в нашому житті.
Просімо сердець, які будуть як нові міхи: міцні у вірі, але гнучкі та відкриті, готові наповнитися радістю Євангелія сьогодні. Бог є вічно стародавній, але водночас вічно новий, і Він прагне зробити щось нове в нас.
Дізнайтеся більше від Infinity
Підпишіться, щоб отримувати останні публікації на вашу електронну пошту.
