Туга

Вівторок 5-го тижня – 1 Царів 8:22-23,27-39; Псалом 84; Марка 7:1-13

Туга за минулим іноді може сильно нас вразити, чи не так? Ми думаємо про ті зібрання, про людей, яких ми цінували, і про прекрасні літургії, які колись наповнювали нас радістю. Виникає бажання перемотати назад і відтворити ті моменти, знову вловити те чисте щастя, відчути тепло зв’язку. Але коли ми нарешті отримуємо шанс, це часто не виправдовує наших очікувань. Це як нагадує нам давня мудрість: «Ви не можете двічі ступити в ту саму річку». Води змінилися, і ми теж.

Тепер, а що щодо майбутнього? Ми бачимо проблиски того, що має статися, бачимо, чуємо та торкаємося, але все це трохи розмите — ніби дивишся крізь тьмяно освітлене вікно. Але в цьому й краса! Кожен досвід свіжий і унікальний. Бог не любить повторень; Він сповнений сюрпризів і переповнений дарами. Тож ось ми, чекаємо у вході, прагнучи остаточної зустрічі — Святая Святих. Передчуваючи день, коли ми нарешті побачимо Його в усій Його славі.

Ісусе, Ти — найглибша туга мого серця!